❓ Кому потрібна безбар’єрність? Як мінімум третині чи навіть половині українців, бо стільки, за різними оцінками, належить до маломобільних груп.

👥 Та насправді безбар’єрність потрібна всім. Кожен, незалежно від віку, стану здоров’я чи статі, потребує доступного простору, доступної освіти, доступної роботи, доступної інформації. Тобто всіх видів доступності, для втілення яких створена державна стратегія безбар’єрності.

У побудові безбар’єрності великого значення набуло поняття маршруту. Безбар’єрність має сенс лише тоді, коли вона зв’язна. Коли людина може дістатися мети без перерв на перешкоди.

💬 Кожне міністерство й відомство веде нині по кілька флагманських проєктів із безбар’єрності: від ветеранських просторів до рівних освітніх та робочих можливостей для всіх. Але важливо, щоб вони не залишалися острівцями цивілізації, а ставали частиною великого загального маршруту. Сьогодні говорили про це під час засідання Ради безбар’єрності, що відбулося вже з новим складом уряду на чолі з Прем’єр-міністром Сергієм Корецьким.

🤝 Ще кілька років тому самого слова «безбар’єрність» не знали й не розуміли. Сьогодні воно є в законодавстві, у стратегіях, у пошуковику. Українці знають, що це таке, і дедалі більше усвідомлюють цінність безбар’єрності. Тепер завдання в тому, щоб вона не залишалася на окремих острівцях, а стала повсюдною. Бо справжня доступність не допускає винятків.