1. МЕНЕ ЦЕ ДУЖЕ БЕНТЕЖИТЬ. Якщо так порахувати то всі три або тупо всі останні ідеї які я мала мають хоч якийсь ейджгап в них, часто у головної пари і як конфлікт. Опаль десь 20 з чимось, а Марко 41 (наче, я не пам'ятаю вже). Одрі трішки старша за Опаль, а Еклер приблизно 24, а от Габрієлю ну 30-35 може. Дамиру наче як 34 не пам'ятаю вже, Люції 25 (?), у мене була ще одна ідейка про яку я ще не казала і не малювала, там теж щось таке є... Навіть у випадку з Алевтиною та Яремою, Алевтині 18 а Яремі 17 і на це є наголос у стосунках. Тату Христини (Ельдару) було двадцять з чимось коли він зустрів маму Христини Сантану, яка була значно старша. Та...
Ця штука випливає СУТО з мого життя. Я не знаю наскіко вам це цікаво якщо це хтось взагалі читає, але я думаю ті хто мене близько знають що я паскуда яка спершу дивиться (в чоловіках принаймні) на зовнішність, тоді на вік, тоді на все інше. Я не знаю чому так склалось. Коли я про це роздумую і думаю про сюжети та ідеї для своїх всесвітів, часто пов'язую подібні стосунки з (!) брехливим почуттям захищеності.
Мовби от чолов'яга який може легко мені зашкодити чи використати насправді показує якісь (на перший погляд) щиро теплі почуття, має статус, гроші, зв'язки чи чисто фізичну силу і може захистити. Багато з моїх персонажок самотні чи заплутані, персонажі-чоловіки часто шукають схвалення своєї мужності або якихось матеріалістичних бенефітів коли вступають в стосунки з старшими жінками (і чоловіками...). Але ну 99% з них усвідомлюють те що їм подобається цей фактор віку. Типу, Одрі знає що кайфує від того яке воно все дурне і збочене і що Габрієль такий стариган зашуганий, принаймні з її перспективи. Опаль подобаються старші, бо вона частково самозакохана і часто думає що хлопці її віку наївні та недостатньо статусні, а коли Опаль дізнається як сильно Марко змінився та усвідомлює що він на відміну від більшості чоловіків такого віку старається влитись в тусовку типу хлопци я свий, колить собі пірсинг, користується інстаграмом, вона відчуває якусь владу над ним і це наче як дуже важливий поінт в історії, а ще вона просто балдіє від старших чоловіків (як я жартувала на одному арті кросовері з Яремою). Люція через ранню вагітність стрибнула далі людей свого віку і відчуває себе "старішою", Дамир подобається їй бо виглядає стабільним і так само "нікому непотрібним" у своєму віці для однолітків. Ярема кайфує від того що Алевтина водить його на повідку і дає пробувати алкоголь в тиху, але ще несвідомо самостверджується бо Алевтина замість того щоб далі гуляти з старшою групкою гуляє з ним.
Словом, ніде це не було грумінгом або чимось подібним. Майже ніхто з них не залежить один від одного (можливо тільки Одрі від Габрієля? Але здебільшого просто бо не хоче більше працювати). Опаль з кращих соціальних кругів ніж Марко хоч вони й обидвоє багаті. Люція жила з горем навпіл але залежачи більше від своєї сім'ї та батька пацана від якого завагітніла. Можливо інший аргумент це те що в момент основної історії більшість з них знаходиться в дивному положенні, типу Одрі все-таки живе на чужі гроші, Люцію не любили інші сусіди та сусідки, а Опаль опинилась в країні де ні слова не розуміє і частково все-таки розраховує на Марко щоб він все розказав показав і переказав.