📡 Огляд медіапростору: Візит Зеленського до Сербії

У межах свого візиту в Белград 8 серпня 2026 року Володимир Зеленський провів офіційну зустріч із президентом Сербії Александром Вучичем та спільну пресконференцію, де лідери обговорили двосторонню співпрацю та зміцнення відносин між Україною та Сербією.

Як на це відреагували локальні та європейські медіа?

Зустріч привернула увагу сербських, регіональних та європейських медіа, однак у кожному інформаційному просторі на перший план вийшли різні акценти.

🔹 У сербських медіа візит висвітлювали передусім крізь призму економічної співпраці, взаємної підтримки територіальної цілісності та дипломатичної стратегії Белграда. При цьому незалежні видання звертали увагу на прагматичні мотиви сторін і складні відносини Сербії з Москвою.

🔹У регіональному медіапросторі значно більше уваги приділяли геополітичному балансуванню Вучича між Росією, ЄС і Заходом. Для багатьох видань візит став приводом обговорити зовнішньополітичну стратегію Белграда, а не лише українсько-сербські відносини.

🔹Окреме місце в обговоренні посів косовський фактор. Невизнання Україною незалежності Косова стало однією з центральних тем регіонального висвітлення та викликало особливо негативну реакцію в косовських медіа. В Албанії та Косові питання статусу Косова значною мірою визначало сприйняття візиту, тоді як у Хорватії та Боснії і Герцеговині переважали геополітичні й дипломатичні інтерпретації.

🔹Практичні інтереси України залишилися на другому плані. Можливе постачання Сербією боєприпасів радянського зразка згадували переважно сербські медіа, а в ширшому регіональному та європейському дискурсі ця тема майже не звучала.

🔹 Європейські видання також не приділили візиту значної уваги, розглядаючи його переважно як черговий сигнал про прагнення Сербії зберігати простір для маневру між Москвою та Заходом.

Отже, один дипломатичний візит для сербських медіа став приводом говорити про дипломатичне маневрування Белграда, для регіональних — про геополітичний баланс і Косово, а питання практичної підтримки України залишилося значною мірою поза увагою.

Публікацію створено ГО «АДАСТРААНАЛІТІКС» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «АДАСТРААНАЛІТІКС» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини