🇺🇦 Хочемо розповісти про нашого товариша Марсі, який загинув 11 листопада у бою під Авдіївкою. (Родина попросила не розголошувати інформацію в ЗМІ, тому ми не будемо називати його справжнє ім'я.)

Марсі приїхав в Україну в березні 2022 року, невдовзі після початку повномасштабного вторгнення, і приєднався до антиавторитарного взводу на Київщині. Влітку 2022 року він разом з іншими товаришами продовжував допомагати як волонтер під Харковом, минулої зими та навесні - під Бахмутом, підтримуючи різні підрозділи, щоб закрити нестачу медичного та евакуаційного персоналу. Він тренувався, дбав про свою фізичну форму. Він хотів стати кращим у тому, що робив. Він розумів, що його життя та життя інших залежить від хорошої підготовки. Навіть коли він став піхотинцем, намагався дбати про медичну підготовку - свою та товаришів по службі. На останнє завдання пішов добровільно.

Як ми дізналися, до приїзду в Україну він закінчив Оксфорд за спеціальністю «Історія». Допомагав у боротьбі біженців у Кале, брав участь у сквоттерстві, у боротьбі курдського визвольного руху в Рожаві у складі сил SDF (Сирійські демократичні сили). Де б він не був, він намагався практикувати взаємодопомогу й завжди ставив під сумнів ієрархії. Його знали під багатьма іншими іменами, його любила величезна кількість людей з багатьох країн. Їх спогади про Марсі ви можете знайти на нашому сайті, або на сайті, присвяченому його пам’яті.

Він був бійцем-інтернаціоналістом — виявляв солідарність з людьми в усьому світі, які, як він вважав, потребували його допомоги. Він завжди зберігав свій гумор і талант піклуватися про інших та намагався критично зрозуміти нові для нього контексти.

Марсі був тихим і скромним, він завжди намагався вислухати й зрозуміти своє оточення. Багато хто любив його, і всі поважали його за чітке розуміння, що він хоче й може зробити, навіть у найтрагічніших і найнебезпечніших ситуаціях.

Він умів робити важкі вибори й жартував про ризики для себе. Ви можете переконатися в цьому з його власних слів в інтерв’ю, яке він колись дав нам.